Нові правила обліку мисливських тварин: що змінилося для галузі у 2026 році

Tue, 05 May 2026 13:35:11 +0300

У 2026 році Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України зробило важливий крок у сфері екології, видавши Наказ № 4351, який затвердив нові Правила державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування. Ці правила зареєстровані в Міністерстві юстиції 23 квітня 2026 року.
Головне нововведення - запровадження єдиної для всієї країни методики обліку. Раніше користувачі угідь часто використовували власні методи, що ускладнювало отримання достовірної загальнодержавної статистики. Впровадження цих правил дозволяє отримувати точні дані про чисельність, стан та територіальне поширення популяцій тварин. Встановлювати науково обґрунтовані ліміти та норми добування (відстрілу чи відлову).
Суб'єктами державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування є Держлісагентство та його територіальні органи. Відстежувати кількість та причини загибелі тварин поза межами полювання. Ефективніше вести державний кадастр тваринного світу.
Державному обліку чисельності і добування мисливських тварин підлягають мисливські тварини всіх видів (груп видів), строки полювання на яких визначені у статті 19 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".
Облік мисливських тварин, види яких занесені до Червоної книги України, здійснюється відповідно до Порядку державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України,
Відтепер усі суб'єкти — від приватних до державних мисливських господарств — зобов'язані дотримуватися чіткого алгоритму:
Єдині методи обліку: Наприклад, метод шумового прогону на пробних площах тепер має стандартизовану процедуру.
Ведення державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування здійснюється з метою:

►одержання від суб'єктів первинного обліку достовірної та повної інформації про чисельність та обсяги добування мисливських тварин, їх місцезнаходження, територіальне поширення, стан, видову та статево-вікову структуру популяцій;

►одержання від суб'єктів первинного обліку достовірної та повної інформації про кількість загиблих мисливських тварин, місце та причини загибелі;

► розроблення проєктів лімітів та норм використання мисливських тварин;

► ведення моніторингу та державного кадастру тваринного світу;

► організації робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин;

►безпечення контролю за природною міграцією, переміщенням мисливських тварин у процесі акліматизації, реакліматизації та реалізації;

►дотримання вимог законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища, мисливського господарства та полювання, ветеринарної медицини;

►інформування про виявлені осередки епізоотичних захворювань мисливських тварин, планування заходів щодо їх знешкодження та попередження;

►збереження біологічного різноманіття;

►підтвердження законності набуття у власність мисливських тварин та продукції полювання.

Уніфікована звітність: Впроваджено єдині форми облікових карток та актів проведення обліку.
Оприлюднення даних: Визначено вимоги до використання та публікації отриманих результатів обліку.
Правова основа Правил розроблені відповідно до статті 6 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Вони стосуються тварин, які перебувають у стані природної волі, а також тих, що утримуються в напіввільних умовах чи неволі.

Пропонуємо покроковий алгоритм дій для користувачів мисливських угідь

Крок 1. Підготовчий етап та обрання методу
Перш за все, необхідно визначити метод обліку, який відповідає особливостям вашого угіддя та виду тварин. Нові правила легітимізують: Метод шумового прогону на пробних ділянках (найбільш точний для лісових масивів). Облік на підгодівельних майданчиках та в місцях концентрації тварин. Авіаоблік та використання БПЛА (сучасний підхід для відкритих територій).Облік за слідами на сніговому покриві або вологому ґрунті.
Важливо: До проведення робіт залучаються не лише працівники господарства, а й представники територіальних органів Держлісагентства та Держекоінспекції.
Крок 2. Проведення польових робіт
Облік проводиться щорічно (зазвичай у січні-лютому). Під час процесу обов’язковим є: Картографування з позначення на схемі угідь маршрутів та точок, де було виявлено тварин.
Класифікація: Розподіл облікованих особин за статтю та віковими групами (якщо обраний метод це дозволяє). Фіксація побічних факторів: Облік загиблих тварин та виявлення причин їхньої смерті (хвороби, хижаки, браконьєрство).
Крок 3. Оформлення первинної документації
Результати польових виїздів одразу заносяться до облікових карток. Нові правила вимагають суворої відповідності затвердженим формам. Кожна картка має бути підписана всіма учасниками облікової групи безпосередньо в день проведення робіт.
Крок 4. Узагальнення та аналіз даних
На основі первинних карток складається загальний акт обліку чисельності тварин у межах всього господарства. У цьому документі розраховується: Фактична чисельність кожного виду. Щільність популяції на 1000 га угідь. Порівняння з показниками минулого року та «оптимальною чисельністю».
Крок 5. Подання звітності та встановлення лімітів
Завірені копії документів подаються до територіальних органів Держлісагентства. Саме ці цифри стануть фундаментом для внесення даних до Державного кадастру тваринного світу.
Затвердження лімітів використання (відстрілу) на наступний мисливський сезон.
Пам’ятайте: Порушення цих правил або викривлення даних може стати підставою для відмови у погодженні лімітів або навіть призупинення права користування угіддями.

В Україні офіційно затвердили ліміти та Норми використання мисливських тварин на мисливський сезон 2026–2027 років

Mon, 04 May 2026 11:00:16 +0300

Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 23 квітня 2026 року № 5262 «Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2026–2027 років та встановлення Норм використання (добування) одним мисливцем за день інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2026–2027 років» оприлюднений в «Офіційному віснику України» № 35 від 29 квітня 2026 року.
Прийняття та реєстрація наказу є ключовим етапом у підготовці до сезону, адже саме цей документ дозволяє офіційно розпочати полювання та забезпечує баланс між використанням природних ресурсів і їх збереженням.
Цьогорічне відкриття мисливського сезону відбуватиметься за особливим регламентом. Пріоритетом залишається безпекова ситуація, тому полювання проходитиме під суворим контролем профільних органів та з урахуванням безпекових обмежень у регіонах.

Ментальна стійкість — запорука безпеки Україна відзначає День охорони праці

Mon, 27 Apr 2026 16:10:28 +0300

28 квітня світ традиційно відзначає Всесвітній день охорони праці.
У 2026 році Міжнародна організація праці (МОП) визначила ключовий вектор розвитку — психосоціальне здоров'я на робочому місці. Під гаслом «Забезпечимо здорове психосоціальне робоче середовище» фахівці закликають поглянути на безпеку ширше: не лише через засоби захисту та технічні регламенти, а й через внутрішній стан людини.
Чому це актуально сьогодні?
У сучасному ритмі життя стрес став невидимим ворогом продуктивності.
В Україні це питання стоїть особливо гостро через повномасштабне вторгнення військ рф, що призвело до тривалої психоемоційної напруги. Постійні тривоги за близьких та робота в умовах криз вимагають від офісних команд особливої згуртованості, що впливає на концентрацію уваги, що прямо корелює з ризиком виробничого травматизму.
Чому це важливо для офісного співробітника?
Для офісних працівників основні ризики часто є «невидимими». Це не падіння з висоти, а професійне вигорання, хронічний стрес через надмірне навантаження та наслідки малорухливого способу життя. В умовах сьогодення, коли межа між роботою та особистим життям часто стирається, психосоціальна безпека стає критичним фактором продуктивності.
Безпечне робоче місце у 2026 році — це простір, де:

панує взаємоповага та відсутнє систематичне цькування, психологічний тиск або моральнезнущання над працівником з боку керівника чи колег, метою якого часто є звільнення людини, яке можна охарактеризувати одним словом – мобінг, який в Україні заборонено законом;
керівництво підтримує баланс між роботою та особистим життям;
впроваджено програми психологічної підтримки та відновлення.

Ключові аспекти безпечного офісу у 2026 році.
1. Психосоціальне здоров’я — новий стандарт безпеки, що включає:
- чіткість ролей: відсутність конфліктів обов'язків та зрозумілі очікування від керівництва;
- управління навантаженням: запобігання хронічній втомі, яка є причиною 80% помилок на робочому місці.
2. Ергономіка та цифрова гігієна нерозривно пов'язані з технологіями. Охорона праці в офісі сьогодні — це:
- правильне облаштування місця: регульовані крісла, монітори на рівні очей та достатнє освітлення для запобігання професійним захворюванням спини та очей;
- право на «офлайн»: повага до особистого часу працівника та відсутність вимог відповідати на робочі повідомлення у неробочі години;
- безпека в умовах невизначеності.
Поради для працівників:

робіть мікропаузи кожні 50 хвилин, відволікайтеся від монітора на 5-10 хвилин;
оцінюйте свій стан та не ігноруйте симптоми вигорання. Вчасне звернення за підтримкою — це прояв відповідальності, а не слабкості;
дотримуйтеся культури безпеки, навіть в офісі існують правила пожежної безпеки та електробезпеки — знайте, де розташовані вогнегасники та евакуаційні виходи.

Безпека — це спільна відповідальність
Традиційно в цей день ми звертаємо увагу на техніку безпеки. Проте важливо пам'ятати, що безпека починається з кожного з нас. Дотримання інструкцій, використання засобів індивідуального захисту та вчасне повідомлення про ризики — це не формальність, а повага до власного життя та колег.
Як ми можемо покращити середовище вже зараз?
Спілкування: не ігноруйте ознаки вигорання у себе чи колег.
Навчання: відвідуйте тренінги з домедичної допомоги та психологічної стійкості.
Уважність: дотримуйтесь культури «безпека перш за все», навіть у дрібницях.
Підсумок:
День охорони праці 2026 р. нагадує нам, що безпека — це не лише відсутність травм, а й наявність здоров’я. Створення сприятливого психосоціального середовища в офісі — це спільне завдання керівника, який забезпечує умови, та працівника, який дбає про свій стан і поважає межі колег.

Пам’ятаймо: жодне виробниче досягнення не варте людського здоров’я чи життя. Зробімо нашу роботу безпечною разом!

Життя всупереч вогню: як на Херсонщині відновлюють ліси, що бачили найзапекліші бої

Fri, 24 Apr 2026 22:06:05 +0300

Херсонські ліси, які роками стримували піски та дарували прохолоду, стали одними з найбільших «поранених» цієї війни. Сьогодні на звільнених землях розгортається справжня битва за екологію: лісівники висаджують дерева там, де ще нещодавно велися бойові дії.
Від руїн до перших паростків
Лише пів року тому ситуація у Великокопанівському та Олешківському лісництвах виглядала безнадійно: розграбовані приміщення, спалена та викрадена техніка та гектари випаленої землі. Проте після приєднання до ДП «Ліси України» сюди повернулося життя.
«Саме тут був прорив під час деокупації у 2022 році. Зараз на місці понівечених дерев ми вже висадили кримську сосну. Це наш спільний шлях із громадою — ми повертаємо те, що в нас намагалися відібрати», — каже лісівник Юрій Савлук.
Війна в цифрах: масштаб екоциду
Щоб зрозуміти складність роботи, достатньо поглянути на статистику:
Майже 40 000 га лісу на деокупованій частині області постраждали від вогню та обстрілів. Це площа тисяч футбольних полів.
98% цих територій досі смертельно небезпечні через міни та нерозірвані снаряди.
Більшість лісів області (понад 43 000 га) все ще перебувають під окупацією та чекають на звільнення.
Три кроки до відродження
Як саме ліс повертають до життя сьогодні?
Захист від вогню. Війна зробила лісові пожежі втричі небезпечнішими через міни. Тому лісівники повністю оновили парк спецтехніки, щоб гасити полум'я швидко та безпечно.
Власна «колиска» для дерев. На базі лісництв створили спеціальні розсадники. Там уже посіяли насіння кримської сосни, з якого виросте 350 тисяч молодих дерев. Це майбутнє майбутніх херсонських лісів.
Тепло для людей. Ліс не лише відновлюється, а й допомагає вижити. На безпечних ділянках проводиться заготівля деревини для опалення, щоб забезпечити місцевих жителів паливом на зиму.
Відновлення лісів Херсонщини — це довгий шлях, але кожен новий саджанець є символом того, що життя завжди перемагає руйнування.

Символ стійкості: на Миколаївщині відроджують ліси, спалені під час оборони міста

Fri, 24 Apr 2026 10:54:48 +0300

ДП «Ліси України» розпочало відновлення лісових масивів у Галицинівці на Миколаївщині. У 2022 році місцеве урочище стало лінією фронту: саме тут українські захисники тримали оборону міста Миколаєва. Через безперервні російські обстріли, що тривали до самого звільнення Херсона, в урочищі вигоріло 169 гектарів хвойного лісу віком від 10 до 50 років.
Протягом трьох років виконання робіт в масиві було неможливим через щільне мінування. Лісівники філії «Південний лісовий офіс» змогли розпочати санітарні заходи та висадку молодих дерев лише після того, як фахівці «Асоціації саперів України» упродовж 2024–2025 років обстежили 657 гектарів території та знешкодили вибухонебезпечні предмети.
Сьогодні на місці згарищ з’явилися перші саджанці сосни кримської та клена. Цю висадку присвятили оборонцям міста. Символічно, що до створення лісу долучилися бійці 123-ї бригади ТрО ЗСУ, які безпосередньо захищали ці позиції. Ліс, що колись став для воїнів щитом, сьогодні приймає від них перші паростки життя.
Генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець на знак вдячності захисникам передав 123-й бригаді ТрО ЗСУ сучасні ноутбуки для операторів безпілотних систем.
Війна завдала катастрофічної шкоди екології регіону. Наразі через мінну небезпеку неможливо обстежити 29 тисяч гектарів насаджень, ще 9 тисяч гектарів лісів Кінбурнської коси залишаються під окупацією. Попри всі виклики, ДП «Ліси України» продовжує крок за кроком повертати життя на понівечені території.

Призначено нового керівника Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства

Fri, 03 Apr 2026 13:31:19 +0300

Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства отримало нового очільника. Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27 березня 2026 року №52-к на посаду начальника управління призначено РЕБАР Юрія Сергійовича.
Сьогодні новопризначеного керівника офіційно представили колективу управління перший заступник голови Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій РЕШЕТІЛОВ та заступник голови Миколаївської обласної ради Ігор ЩЕРБИНА. Під час представлення було наголошено на важливості посилення контролю за охороною лісів у південному регіоні, особливо в умовах сучасних викликів.
Серед ключових завдань, які стоять перед новим керівником:
Ефективне впровадження реформи лісової галузі в регіоні.
Посилення заходів із протидії незаконним рубкам та браконьєрству.
Збільшення площ лісових насаджень у межах програми «Зелена країна».
Координація роботи мисливських господарств та забезпечення сталого розвитку екосистем Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

В Україні діятимуть єдині правила обліку мисливських тварин

Sun, 18 Jan 2026 10:06:00 +0200

Всі користувачі мисливських угідь зобов’язані проводити облік мисливських тварин та обсягів їх...

Охорона хвойних насаджень в передноворічний період 2025-2026 років

Wed, 07 Jan 2026 11:44:28 +0200

Згідно з Планами проведення спільних заходів у лісах та з метою охорони хвойних молодняків у період різдвяно -новорічних свят в межах Миколаївської, Одеської та Херсонської областей було створено 33 мобільних рейдових групи, до складу яких входили працівники державної лісової охорони, представники Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Національної поліції та Держекоінспекції.
У продовж листопада-грудня 2025 року рейдовими групами проведено 58 рейдів та складено 16 протоколів за статтею 65 КУпАП «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка». До адміністративної відповідальності притягнуто 16 порушників та накладено адміністративний штраф на суму 8160 грн. Незаконним вирубуванням ялинок завдано шкоди в сумі 10115 грн. Вищезазначені суми штрафів та шкоди лісопорушниками відшкодовано добровільно.

Заходи щодо зменшення чисельності диких хижих тварин

Tue, 11 Nov 2025 12:22:55 +0200

Відповідно спільного наказу Оперативно-тактичного угрупування «ОДЕСА» та Одеської обласної військової адміністрації Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства повідомляє наступне:

Згідно з вимогами ст.33 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Протоколів №1 від 18 лютого 2025 року, №2 від 11 квітня 2025 року та №3 від 23 жовтня 2025 року Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України, Закону України «Про ветеринарну медицину», рішень Протоколів Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій районних державних (військових) адміністрацій та протоколів Робочих нарад районних державних (військових) адміністрацій Одеської області, - з 08 листопада 2025 року розпочато заходи щодо зменшення чисельності (відстріл) диких хижих хутрових м’ясоїдних тварин (лисиць, вовків, шакалів) користувачами мисливських угідь Одеської області.
Контроль за проведенням заходів та дотриманням вимог чинного законодавства виконується Південним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного регіону (Миколаївської та Одеської областей) та Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації.

Українська мова – це не просто інструмент спілкування

Mon, 27 Oct 2025 16:14:42 +0200

Щорічно, 27 жовтня відзначається День української писемності та мови. У цей день в Україні традиційно проводять Диктант національної єдності. Долучатися до написання радіодиктанту стало звичаєм для працівників Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. ХХІІІ Всеукраїнський радіодиктант національної єдності писали безпосередньо на робочих місцях не лише для того, щоб дізнатися свій рівень знання української мови, але й для демонстрування єдності з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Нам важливо пам'ятати, що українська мова – це не просто інструмент спілкування, але й наша історія, культура та ідентичність. І святкування Дня української писемності та мови надає нам чудову нагоду звернути увагу на цю надзвичайно важливу складову нашого спільного успіху. Нехай українська мова завжди залишається нашим духом, душею і піснею, що об'єднує нас і надихає на досягнення перемог!